Новобасанська громада
Бобровицький район, Чернігівська область

Консультує міністр юстиції

 

Міністр

 КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ

У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріусаНайближчий – за 5кілометрівЧувщо Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?

Роман Марчук

 

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

 

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

 

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

 

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

 

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

  • Оформлення права спадщини.
  • Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
  • Видача свідоцтв про народження і смерть.
  • Засвідчення вірності копій документів.
  • Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

 

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми в жодному разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та точно не маємо наміру знижувати їх якість. Адже Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб.

Окремо зазначаємо, що даний перелік нотаріальних дій будуть вчиняти особи:

  • Із вищою юридичною освітою.
  • Необхідним досвідом роботи від 3 років.
  • З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам громадян, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.

Тетяна Литвин

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об’єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім’ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

 

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

-        проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

-        проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом;

-        мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

-        потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз;

-        проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім’ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

 

 

 

 

Вітаю, пане Павле! Моя кума вже не один рік мучиться зі своїм чоловіком. Той як вип’є постійно піднімає на неї руку. Вона боїться щось робити, бо переживає, що все одно ніхто їй не допоможе, а після того як вона напише заяву буде ще гірше. Скажіть, що і як їй треба зробити?

Олександра Коптунова

Перш за все, хочу порадити і Вашій кумі, і всім жінкам й іншим українцям, які зазнають насильства, ні в якому разі не мовчати. Забудьте про всі сподівання, що агресор одумається і втихомириться. Навпаки, чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

Наскільки ця проблема актуальна для України?

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої  й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.

За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками . Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

–        уповноважених підрозділів органів поліції,

–        загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,

–        служби у справах дітей за місцем свого проживання,

–        скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.

Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання – телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

 

 

 

 

 

 

Доброго дня, пане міністре! Знаю, що в кінці серпня почне діяти спеціальна процедура виїзду за кордон з дитиною, яка після розлучення батьків проживає з одним з батьків. Збираюся у вересні поїхати із сином за кордон на море. Підкажіть, будь ласка, що мені треба робити – по крокам. Дякую!

Ірина Кузьменко

 

Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої – захист прав найменших українців, наших дітей.

Дійсно, на початку липня Верховна Рада прийняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансною нормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Дана норма вступить в силу вже 29 серпня.

 

Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?

Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов’язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отрималивідмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон беззгоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.  І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною.  Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

 

 

 

 

 

Пане міністре, 2 роки відслужив в АТО. Знаю, що можу отримати земельну ділянку. Куди для цього звертатися?

Іван Скорогуб

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

 

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об’єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів? Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів? Консультує Міністр юстиції Павло Петренко!
Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?
Віктор Дубенко
Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?
Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.
Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.
Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.
Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?
Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.
Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1 місяця?
Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.
При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?
Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов’язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.
Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.
Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?
Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.
За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.
Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.
Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Куди звертитися за більш детальними консультаціями?
Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції. Взнати адресу найближчого можна за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

Пане міністре, я розлучена, на дитину отримую від чоловіка аліменти, але їх ні на що не вистачає. Кажуть, щоб колишній платив на дитину більше, треба підняти мінімальний розмір аліментів. Коли це нарешті відбудеться?

Іванна Рож

 

На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.

Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.

Тому, серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.

А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

 

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.

Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

 

Коли почнуть діяти ці новації?

Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.

Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органи виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання – до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

Іван Нестеренко

 

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

 

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

 

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

 

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

 

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

 

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Організацією “шлюбу за добу” в Івано-Франківську  займаються дві установи:

– комунальне підприємство “Центр розвитку міста та рекреації” (вул. Галицька, 4 а,);

– Івано-Франківська філія Комунальне підприємство “Департамент державної реєстрації” (Площа Ринок, 14, офіс 407.)

 

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

 

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – minjust.gov.ua

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

 

 

 

 

 

 

Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?

Ірина Бусол

 

 

Яким може бути насильство в сім’ї?

 

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

 

Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

 

Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

 

Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

 

 

 

 

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?


 

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

 

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), – за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) – за згодою;

кривдника (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

 

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

 

 

 

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

 

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

 

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

 

 

 

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров’я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

 

Яка відповідальність за вчинення насильства?

 

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

 

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

 

 

 

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

 

 

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

-         до 2 років – 50 відсотків;

-         від 2 до 6 років – 55 відсотків;

-         від 6 до 10 років – 60 відсотків;

-         понад 10 років – 70 відсотків.

-         мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

-         перші 90 календарних днів – 100 відсотків;

-         протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;

-         у подальшому – 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня – 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби – 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

 

 

 

 

Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

Олена Михайлок

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків;

® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена бать



« повернутися до списку новин